Намагатися до останнього зберегти свої, «рідні» зуби, дані природою – завдання, з яким стикається кожна людина. Саме тому винайдені найрізноманітніші способи, щоб продовжити їхнє здоров’я: від зубної пасти до професійного стоматологічного лікування. Однак рано чи пізно настає момент, коли процедура видалення зуба стає неминучою. Якими можуть бути передумови до неї, як проходить ця операція, і що рекомендується робити після неї – поговоримо про це у статті.
ЗМІСТ
- Коли потрібно видаляти коріння зуба?
- Як відбувається екстракція зуба?
- Особливості видалення різних зубів
- Післяопераційне відновлення
- Висновки лікаря
Коли потрібно видаляти коріння зуба?
Операція з видалення зуба мовою стоматологів називається екстракцією (лат. extrahere – «витягувати», «добувати»). Це остання маніпуляція, якій лікар може піддати зуб – коли жодні спроби його врятувати більше не працюють. Які зуби не підлягають лікуванню? Показання для такого роду хірургічного втручання може бути наступним:
- запущена стадія карієсу;
- розташування зуба таким чином, що до нього немає доступу для повноцінного лікування;
- коли зуб перешкоджає формуванню правильного прикусу;
- непрохідність зубного каналу у зв’язку, наприклад, з анатомічним влаштуванням кореня або віковими змінами, а також із значним запальним процесом у кореневій системі;
- рухливість зуба III ступеня та вище;
- перелом коронки чи кореня;
- запальні процеси, які погано піддаються лікуванню (наприклад, кіста);
- якщо зуб постійно травмує язик чи щоку;
- у випадку із зубом мудрості – проблематичне прорізування (наприклад, під кутом у бік ясен або зубного ряду), і т.д.
Існують ситуації, у яких така операція категорично протипоказана. Стоматолог одразу не візьметься за видалення зуба, якщо пацієнт має:
- захворювання крові;
- психічні розлади;
- у період вагітності (початок та кінець);
- загострення інфекційних захворювань;
- протягом щонайменше 6 місяців після інфаркту чи інсульту тощо.
Одним словом, процедура видалення зуба не повинна завдавати жодної шкоди здоров’ю або ризику для життя пацієнта. Навпаки – вона має суттєво полегшити його життя.
Як відбувається екстракція зуба?
Фактично, видалення зуба є малотравматичним хірургічним втручанням, яке зазвичай виконується швидко і безболісно, і займає від 10 до 30 хвилин, у складних ситуаціях може затягнутися на більш тривалий період. Сам собою, цей процес зовсім нескладний, і складається всього з трьох етапів:
- Знеболення. За допомогою уколу вводиться анестетик. Щоб зробити сам укол непомітним для пацієнта – ясна також змащується знеболюючим гелем.
- Екстракція. Лікар м’яко розхитує чи обертає зуб, зубна лунка розширюється. Він витягує його за коронку щипцями. На випадок, якщо зуб знаходиться глибоко в яснах, стоматолог використовує п’єзотом.
- Формування кров’яного згустку. Лунка не залишається порожньою: на неї лікар накладає ватний тампон, щоб розпочався процес формування кров’яного згустку – тобто рана почала гоїтися.
Чи потрібно робити знімок після видалення зуба? Зазвичай таке рішення ухвалює стоматолог. Якщо операція була стандартною – у цьому немає потреби. Якщо ж випадок складний, і є сумніви – що всі частини кореня видалені, тоді пацієнт дійсно повинен зробити рентген.
Особливості видалення різних зубів
Існують деякі відмінності між операціями на різних зубах. Наприклад, щодо молочних зубів існує загальна рекомендація не поспішати з їх видаленням. Бажано, щоб зміна тимчасового зуба на постійний проходила природно.
З іншого боку, молочний зуб легше висмикнути з ясна, ніж постійний – тому часто це робиться без анестезії. Загалом сама процедура екстракції молочного зуба трохи відрізняється від видалення постійного, тому дуже бажано за цим звертатися до спеціальних, дитячих стоматологів.
Різці і ікла мають всього один корінь (у молярів їх, наприклад, три), тому вони видаляються простіше і швидше за інших. Окремий випадок – зуб мудрості. На нижній щелепі він часто посаджений глибше, ніж верхній – тобто на яснах, швидше за все, знадобиться зробити невеликий надріз, щоб відкрився доступ до зуба.
Один і той самий зуб на різних щелепах може видалятися по-різному. Наприклад, для верхньої щелепи потрібно менше анестезії. А після операції на нижній пацієнт може відчувати певний дискомфорт із ковтанням їжі – так як запалення може торкнутися горла.
Післяопераційне відновлення
Після операції радять стежити за відчуттями, щоб вчасно помітити – якщо виникне будь-яке ускладнення. Нормальними після видалення зуба вважаються такі наслідки:
- біль у ясні, щоці, горлі (найсильніший – перші 1-2 години після операції);
- підвищення температури до 37,5 °С у перші 2-3 дні;
- набряк та почервоніння щоки з боку прооперованої ясна.
Рекомендація для якнайшвидшого одужання може бути наступною:
- пацієнт повинен утриматися від вживання їжі та напоїв у перші 2-3 години після операції;
- від грубої, гострої, гарячої їжі – у перші 2-3 дні;
- від фізичних тренувань, лазні, відвідування пляжу – хоча б перші 2-3 дні після операції;
- підтримувати гігієну рота, але будь-якими шляхами обходити проопероване місце – оскільки лунка містить кров’яний згусток, необхідний для загоєння ясна;
- щоб зняти біль – можна приймати антибіотики.
Будь-яке відхилення від природного процесу відновлення, наприклад підвищення температури тіла до 38°С, може розцінюватися як ускладнення. Як тільки подібні неприємні відчуття виникають – потрібно одразу повідомити про це свого стоматолога.
Висновки лікаря
Керівник клініки «Стоматологія «ДентАрт», терапевт:
Ми вигадуємо зубам різні імена. Наприклад, зуб мудрості – кажуть, що з його появою людина стає розумнішою. Але насправді мудрість не в зубах – а в тому, щоб їх зберегти, або принаймні заздалегідь продумати – яким чином компенсувати видалений зуб. Сучасна стоматологія пропонує це зробити, наприклад, за допомогою імпланту. Варто враховувати, що якщо пацієнт видаляє зуб, кісткова тканина в щелепі під ним починає розсмоктуватися. Вже через 2-3 місяці її може бути недостатньо для вживлення імпланту. І наступне спеціальне нарощування кісткової тканини – складніший шлях, яким доводиться йти пацієнтові. Тому ми пропонуємо продумати лікування на кілька кроків уперед. Це дозволяє зробити його більш ефективним, економним та комфортним – як для лікаря, так і для його пацієнта.